Проблема боротьби з причинами та наслідками асоціалізації нашої молоді повиненна стати стратегічним напрямком роботи міської ради. Щодо цього маю певні пропозиції:
1. Необхідно проводити систематичні зустрічі батьків і дітей із залученням працівників відповідних служб міста (центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; відділ у справах неповнолітніх;відділ молоді; відділ освіти;міліція; медичні заклади тощо). Основною метою цих зустрічів повинно стати:
- отримання інформації про порушення чинного законодавства в цій сфері (продаж наркотиків, продаж алкоголю та цигарок неповнолітнім…)
- громадський контроль над реалізацією заходів органами державної влади та місцевого самоврядування
- заслуховування пропозицій, які можуть взяти на «озброєння» відповідні служби та громадські організації
Але не думаю, що КПД у виховному процесі такого заходу може бути досить високим. Тим більше для дітей та молоді. Треба враховувати їхні психологічні властивості. Виховну складову можна реалізувати в молодіжних структурах (в громадських об’єднаннях або неформальних групах). Адже відомо,що методика «рівний – рівному» є найбільш ефективним механізмом впливу на молодь.
2. Для постійної роботи по розробці та реалізації заходів в цій царині,вважаю доречним зробити Коаліцію громадських організацій (або координаційний орган при голові міської ради). Сюди б могли увійти не тільки молодіжні організації. Напрямків роботи тут може бути безліч: від просвітницьких програм («рівний – рівному») до контролю над використанням ресурсів та моніторингу заходів влади в молодіжній політиці. Було б чудово, якщо б влада стала замовником деяких проектів громадських організацій. Але в той же час , намагання влади підібрати ці структури «під себе» зруйнує позитивний результат цієї роботи. Це відбувалося неодноразово. Найгарніший приклад, ЛОМО (Лозівське об’єднання молодіжних організацій).
3. Для посилення контролю над роботою відповідних служб в молодіжній політиці можна б було створити Комісію міської ради з молодіжної політики.
Всі ці заходи не потребують великого фінансування. Натомість будуть сприяти:активізації молодіжних громадських ініціатив,
контролю над здійсненням молодіжної політики, ефективній боротьбі із злочинами в цій сфері, розробці та реалізації ефективних програм та акцій.
Все це в свою чергу могло б привести до позитивних тенденцій в соціалізації дітей та молоді.
P.S. Хочу підкреслити, що боротися виключно з якимись окремими причинами або наслідками асоціалізації, а не намагатися вирішувати проблему в цілому, в розрізі міста, є не ефективним. Це буде нагадувати боротьбу з вітряками. Не дивно що в історії є приклади, коли наркодільці фінансували проекти, націлені на боротьбу з наркотиками. Знали, якщо існує «сприятлива середа»,ні лікарські,ні виховні заходи не завдадуть особливу шкоду їх «бізнесу». Треба «ганяти» тих хто продає дітям пиво! Безперечно! Але де гарантія,що це не спонукає їх перейти на «план»? Треба «ганяти» тих, хто пускає неповнолітніх до барів! Безперечно! Але де гарантія того,що вони не почнуть пити в під’їздах? Тому проблему необхідно вирішувати комплексно, а це і виховання самих батьків,які нажаль не знають як поводити себе з дітьми, пропаганда здорового способу життя на прикладах успішних і знаних людей, антиреклама наркотиків,сигарет, алкоголю мовою підлітка (якщо сказати підлітку,не пий,бо отримаєш цироз або помреш він не зрозуміє, бо в такому віці хвороба це щось далеке,а смерть – елемент боротьби із системою речей (річ для них героїчна) тому варто наголошувати, що успіх і пиятство речі неприпустимі,що «наркоманія для лохів» і т.д.). А це погодьтесь, ефективніше буде,коли говоритиме підлітку – підліток («рівний – рівому»), тому постає питання в вихованні лідерів , волонтерів… Треба відкривати нові та знаходити фінансування для старих спортклубів, гуртків тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар