80 років депортації: лозівські німці відзначили трагедічну сторінку історії свого народу

Лозівське товариство німців «Відергебурт» відзначило одну з найтрагічніших сторінок німців Радянського Союзу – 80-ту річницю з дня депортації свого народу.
Люди, які не скоїли жодного злочину, лише за приналежність до своєї національності, змушені були перебувати в спецпоселеннях і працювати в трудармії. Майже третина з них загинула від голоду, сибірських морозів і важких умов життя.

На  початку вечора-пам’яті, присвяченого цій події голова місцевого Товариства німців Алла Вольф нагадала присутнім про цей злочин сталінізму.

Пастор Євангелічно-Лютеранської Церкви о. Святослав Фехтел провів молебень, в якому згадав померлих та постраждалих від депортації.

Концертна програма вечора-пам’яті складалася з німецьких та українських пісень, а також вистави та танцювальної постановки, які емоційними засобами розкрили трагедію німецького народу. 

Програма завершилася гімном України, який був виконаний українською мовою.

В заході взяли участь – голова Лозівської районної ради Вадим Гоч, представники міської ради, релігійних і громадських організацій міста.

Настоятель парафії «Трьох святителів» Української-Греко-Католицької Церкви о. Андрій Насінник у своєму виступі наголосив на важливості знати історію народів, які населяють Україну.  

Настоятель Преображенської парафії Української-Греко-Католицької Церкви о. В’ячеслав Труш навів низку історичних фактів, які стосувалися депортації німців та відзначив позитивні результати німців України в збереженні своєї самобутності. Він підкреслив, що, українцям багато в чому можна брати приклад зі своїх співгромадян - українських німців.

Голова Центру громадських ініціатив «Народна дія» Максим Інкін зазначив, що депортація німців, як і злочини сталінського режиму проти інших народів, включаючи український,  відбувалися в часи, коли Україна не мала впливу на прийняття рішень. Зараз же будуються нові відносини, в якій українські німці зарекомендували себе соціально-активною частиною українського суспільства.

Незгасним болем були наповнені слова Анатолія Церта, Алли Базалук, Євдокії Каракуци, родини яких, серед інших, перенесли цю страшну трагедію німецького народу в СРСР.

По завершенню заходу, його учасники перемістилися до центра міста, де були запалені лампадки, розташовані у вигляді цифри 80.

о. Святослав Фехтел провів молитву, а інші учасники зачитали понад 100 прізвищ сімей, депортованих з нашої місцевості.